привалений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до привалити 1). || у знач. ім. прива́лений, -ного, ч.; прива́лена, -ної, ж. Людина, яку чим-небудь привалило, засипало. || прива́лено, безос. присудк. сл.